Година спілкування на тему: «Поговоримо про ввічливість»

Мета: поглибити знання учнів про ввічливість, учити дітей вживати різноманітні словесні форми ввічливості; прищеплювати дітям етичні норми поведінки;  виховувати повагу до старших і однолітків.

Обладнання:  картки з назвами ввічливих слів

                                                Хід заняття

1. Організація учнів.

Сядьте, дітки, всі рівнесенько

Усміхніться всі гарнесенько.

Настрій на виховний захід взяли,

І працювати почали.

2. Ігрова ситуація «Посварилися».

Ти приніс до школи альбом з колекцією календ ариків, щоб показати товаришеві. Раптом хтось із однокласників побачив альбом і вихопив його з твоїх рук.

-         Як ти вчиниш? Спробуй повернути альбом мирним шляхом.

3. Читання вірша М. Людкевич «Чим кінчається сварка».

Учитель. Послухайте вірш і подумайте, що мають зробити герої вірша для того, щоб помиритися. (Читання першої частини вірша).

Хлопчик цей – великий злюка,

Він мене шарпнув за руку,

Обізвав: «Всезнайка, соня

І бабусина тихоня,

Мямля, чапля із поліна

І зануда, як Мальвіна».

Я сказала: « Ти на вроду –

Мов опудало в городі».

Він сказав…

І я сказала…

Він замовк. І я мовчала.

Діти пропонують різні варіанти примирення дітей.

Учитель. Молодці, діти, ви пригадали багато слів, які допомагають помиритися. Сподіваюся, ви знаєте, що вони називаються словами ввічливості. А тепер послухайте, як помирив автор героїв свого вірша:

Ми мовчали, а на гіллі

Яблука гойдались спілі…

Хлопчик яблуко зірвав

І мені подарував.

Як бачите, помиритися можна не тільки за допомогою слів ввічливості.

4. Аналіз ситуації за віршами «Жартун» Г. Бойка, «Дуже хочу тиші» Є. Бандуренка.

Учитель. Діти, послухайте, яка ситуація склалася в одному класі.

Жартун

В нас жартун у класі є,

Всім він прізвиська дає,

Каже: - Я мастак до жартів.

Та чого ті жарти варті?

Зве він «Савою» Савенка,

«Головою» - Головенка,

А Саченкову – «Сачок»,

Маслаченка – «Маслачок»,

Зве Зарудного – «Заруда»…,

А його всі звуть «Зануда»!

                                       Г. Бойко

- Як ви вважаєте, чи можна назвати ввічливими героїв вірша?

- Чи гарно називати один одного різними прізвиськами? Чому?

                             Дуже хочу тиші

В класі учнів – згубиш лік,

В класі сорок чоловік!

Сорок душ, і всі вони

Дуже хочуть тишини.

І тому весь час звучить:

« Тихо! Тихше! Ну тихіш!» -

Гриць гукає і Тиміш,

Оля Колю заклика,

Коля – Васю і Павла.

Словом, сорок чоловік

Підняли за тишу крик.

Ну й повір, що всі вони

Справді хочуть тишини!

                                      Є. Бандуренко

- Діти, подумайте, чи правильно чинять герої вірша? Чому? Що ви їм порадите?

5. Ігрова ситуація «Ріпка».

Сюжет казки ми залишимо без змін. Але у поцесі гри необхідно виконувати такі умови: герої казки не поспішають до Діда  на допомогу, при цьому пояснюють причину, чому вони так поводяться. Дід та глядачі мають їх умовити допомогти, аргументуючи своє прохання та використовуючи слова ввічливості.

6. Підбиття підсумків години спілкування.

Учитель акцентує увагу дітей на тому, які ситуації були розглянуті під час проведення години спілкування.

Вірш О. Сенатовича «Тиждень ввічливості в школі»

Тиждень ввічливості в школі!

Жде дзвінка спокійний клас,

Лиш вітання, як паролі,

Чути у ранковий час

На перерві до сніданку

Друга я прошу як слід:

«Розділив ще дома зранку

Я надвоє з маслом хліб».

І в їдальні без «спасибі»-

Не обходимося ми

Скільки чемних слів на вибір:

«Прошу», «дякую», - «візьми».

До хлоп’ят дівчата чулі,

Ті – уважні до дівчат.

Як б’ємося в вестибюлі,

То найбільше об заклад.

В школі тиждень дивовижний

Всім сподобався без меж:

Хоч і промайне цей тиждень,

Будем ввічливими теж.

-         Що ви відчуваєте,коли до вас звертаються ввічливо?

-         Що станеться, якщо люди не говоритимуть одне одному ввічливих слів?

-         Чи можуть вчинки бути ввічливими?